ЗМІСТ МОНОГРАФІЇ

РОЗДІЛ 1. Історичний огляд формування стратегії «непрямого» протиборства

1.1. Історичні коріння нетрадиційних форм військового й спеціального мистецтва
1.2. Творення моделей асиметричного протиборства в період Другої світової війни 1939-1945 рр.

РОЗДІЛ 2. Формування функціональних складових та концептуальних уявлень асиметричного протиборства в період «Холодної війни» (1946 - 1990 р.)

2.1. Еволюція стратегії, форм і методів непрямого протиборства за доби міжблокового глобального протистояння у світі
2.2. Розбудова військ спеціального призначення (сил спеціальних операцій) як знаряддя «таємної війни»
2.3. Розвиток структур, форм і методів інформаційно-психологічного протиборства («психологічної війни»)
2.4.  Оформлення деяких теоретичних та прикладних концепції (поглядів) щодо мистецтва асиметричного протиборства

РОЗДІЛ 3. Формування деяких концептуально-функціональних засад конфліктності «гібридного» типу (1991 - 2000-і рр.)

3.1.  Особливості «війн шостого покоління» («неконтактних війн»)
3.2. Війни асиметричного характеру та інші перехідні до гібридного концептуальні типи конфліктності
3.3. Утвердження мережевоцентричних тактико-технологічних засад бойових дій та деструктивної діяльності.
3.4. Доктрина «керованого хаосу» як одна з передумов переходу до стратегії гібридної війни
3.5. Доктрина й практика «м’якої сили» в стратегії непрямого протистояння

Науковцями Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю при РНБО України (далі - МНДЦ) підготовлено монографічне дослідження «Формування концептуальних та функціональних передумов гібридної конфліктності як загрози національній безпеці України: ретроспективний аналіз» (К.: ДП «ІНФОТЕХ», 2020. 274 с.).

У цій науковій праці на основі вивчення широкого кола архівно-документальних джерел, спеціальної та наукової літератури досліджено ретроспективу формування основних засад та функціональних складових гібридної (асиметричної, неконвенційної) конфліктності від епохи Давнього Світу до першої чверті ХХІ ст. Особливу увагу приділено добі «холодної війни» 1945-1991 рр., яка в основних рисах сформувала арсенал непрямого гідридного протиборства.

Висвітлюються історичні прецеденти розвитку мистецтва військових асиметричних операцій, розвідувально-підривної діяльності спецслужб, таємної дипломатії, дестабілізації державного ладу противника, інформаційно-психологічної боротьби, тактики військ спеціального призначення. Аналізуються утворені на межі ХХ і ХХІ ст. стратегічні парадигми конфліктності нового якісного типу, на яких оснований і розвивається інструментарій гібридної війни. Робота з дослідження феномену гібридних війн триває.
21 квітня 2021 року
Офіційний веб-сайт
© Міжвідомчий науково-дослідний центр з проблем боротьби з організованою злочинністю.
Усі права на матеріали, що розміщені на сайті охороняються відповідно до законодавства України.